клекотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
клектъ — Клекот клектъ крик орла (1): Влъци грозу въсрожатъ по яругамъ; орли клектомъ на кости звѣри зовутъ; лисици брешутъ на чръленыя щиты. 9 10. Ср. Даль (ТСЖВЯ): Клегт орлиный, ястребиный крик. Ср. Восклегтати, клектати, клекотати, орлеклечт … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
бурувати — у/є, недок., рідко. Шумно клекотати; бурлити … Український тлумачний словник
загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… … Український тлумачний словник
заклекотати — очу/, о/чеш і заклекоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. || Завирувати з клекотом, потекти (про воду). 2) перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. || Починати дуже… … Український тлумачний словник
клекітливий — клекотли/вий, а, е. Який клекоче. || Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах … Український тлумачний словник
клекотання — я, с. Дія за знач. клекотати й звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
клекотіти — див. клекотати … Український тлумачний словник
клектати — клекчу/, кле/кчеш, недок., рідко. Те саме, що клекотати … Український тлумачний словник
поклекотати — о/че і поклекоті/ти, оти/ть, док. Клекотати, клекотіти якийсь час. || безос … Український тлумачний словник
